перепиття

ПЕРЕПИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. перепи́ти 1 і перепи́тися 1.

— Най жиє [живе] свобода! — крикнув він трохи хриплим від перепиття голосом (Фр., І, 1955, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепиття — перепиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перепиття — -я, с. Дія за знач. перепити 1) і перепитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепиття — ПЕРЕПИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. перепи́ти 1 і перепи́тися 1. – Най жиє [живе] свобода! – крикнув він трохи хриплим від перепиття голосом (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. перепиття — СП'ЯНІ́ННЯ (стан після п'янких, алкогольних напоїв), ПЕРЕПІ́Й, ПЕРЕПИТТЯ́, ХМІЛЬ, ПОХМІ́ЛЛЯ (погане самопочуття після пияцтва). Втома і легке сп'яніння все дужче налягали на нього, і часом він дрімав, опустивши повіддя (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови