перепитуватися
ПЕРЕПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Питати кого-небудь, дізнаватися про щось; розпитувати.
Зима, холод, мороз! Оце негарний час! Тільки він почина надходити, мати гірш плаче та усе перепитується: — Як то ми перебудемо? (Вовчок, І, 1955, 289);
— Я перепитувавсь через людей — батько та мати вбогі, то й не думають віддавати дочку цієї осени [осені] (Гр., II, 1963, 95).
Пита́тися та перепи́туватися — те саме, що Пита́ти (розпи́тувати і т. ін.) та (і, й) перепи́тувати ( див. перепи́тувати).
Як дійшли вже вони літ дорослих.., середній брат зробивсь ще цікавіший, — усього питавсь та перепитувавсь (Вовчок, І, 1955, 309).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перепитуватися — перепи́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перепитуватися — -уюся, -уєшся, недок., перепитатися, -аюся, -аєшся, док. Питати кого-небудь, дізнаватися про щось; розпитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепитуватися — ПЕРЕПИ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Питати кого-небудь, дізнаватися про щось; розпитувати. Зима, холод, мороз! Оце негарний час! Тільки він почина надходити, мати гірш плаче та усе перепитується: – Як то ми перебудемо?... Словник української мови у 20 томах
- перепитуватися — Перепитуватися, -туюся, -єшся гл. Спрашивать другъ друга. Стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити. Єв. Л. XXII. 23. Словник української мови Грінченка