переплетений
ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переплести́.
Разом із цим ще одне так різко випливало з давнини: нагай на батьківській червоно-жилавій руці — крутий, ушестеро переплетений (Крот., Сини.., 1948, 14);
Інтереси народів Радянського Союзу нерозривно переплетені, культурні здобутки одного народу щедро переливаються в скарбницю другого (Рильський, Веч. розмови, 1962, 104);
Плетуть казок, а втім — тепер так дійсність переплетена з казкою, так попередила її, що всякого сподіватись можна… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 107);
Лаврін перейшов через греблю й насилу продерся через густі верби та лози, переплетені білими крученими паничами та ожиною (Н.-Лев., II, 1956, 312);
На столі вже стояв на своїх ногах печений баран з рогами, а роги йому були переплетені зеленими й червоними стрічками (Морд., І, 1958, 165);
Є, правда, один [примірник], переплетений з "Перемудрив", що я колись подарував теперішній своїй жінці (Мирний, V, 1955, 379);
// перепле́тено, безос. присудк. сл.
Зразком п’єси із глибоко розробленим сюжетом Микитенко вважав п’єсу І. Кочерги "Майстри часу", в якій вдало переплетено життєві інтереси персонажів (Мист., 5, 1957, 55).
Значення в інших словниках
- переплетений — перепле́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- переплетений — [пеиреиплетеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- переплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переплести. || переплетено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переплетений — ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до переплести́. Разом із цим ще одне так різко випливало з давнини: нагай на батьківській червоно-жилавій руці – крутий, ушестеро переплетений (Є. Словник української мови у 20 томах
- переплетений — ОПРА́ВЛЕНИЙ (який має оправу, палітурку — про книжку, зошит і т. ін.), ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, ОПРА́ВНИЙ. Стоїть (у світлиці) стіл простої роботи, застелений білою скатеркою, а на столі красно оправлений "Кобзар" (М. Коцюбинський); Є.. Словник синонімів української мови