1. Словник української мови в 11 томах

перепорювати

ПЕРЕПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОРО́ТИ, порю́, по́реш, док., перех.

1. Пороти все або багато чого-небудь.

2. розм. Розділяти, розпорювати, розрізати на частини.

Другим ударом дозорець перепоров [Карпові] шию, а третій удар завис, рука закам’яніла (Ле, Наливайко, 1957, 298);

*Образно. Я.. стежив, як у білястій блакиті перепорювали глибоке небо іскристі зорі. Це було в серпні, на межі прощання з літом (Епік, Тв., 1958, 372).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепорювати — перепо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепорювати — див. переробляти Словник синонімів Вусика
  3. перепорювати — -юю, -юєш, недок., перепороти, -порю, -пореш, док., перех. 1》 Пороти все чи багато чого-небудь. 2》 розм. Розділяти, розпорювати, розрізати на частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перепорювати — Перепо́рювати, -по́рюю, -по́рюєш; перепоро́ти, -порю́, -по́реш, -по́рють; перепо́ротий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перепорювати — ПЕРЕПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОРО́ТИ, порю́, по́реш, док., що. 1. Пороти все або багато чого-небудь. Перепороти старі речі. 2. розм. Розділяти, розпорювати, розрізати на частини. Словник української мови у 20 томах