1. Словник української мови в 11 томах

перепоховання

ПЕРЕПОХОВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перепохова́ти.

Більш як 25 тисяч жителів міста Горни-Милановац [у Сербії] і навколишніх селищ прийшло вчора сюди, щоб бути присутніми на церемонії перепоховання останків 408 радянських солдатів, сержантів і офіцерів, які загинули в цих місцях восени 1944 року (Рад. Укр., 4. Х 1962, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепоховання — перепохова́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перепоховання — -я, с. Дія за знач. перепоховати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепоховання — ПЕРЕПОХОВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. перепохова́ти. Перепоховання засуджених не дозволялося, якщо термін за вироком суду ще не закінчився (із журн.); Трапляються поховання кісток, складених компактним “пакетом” або ж так, що вони імітують поховання тіла. Словник української мови у 20 томах