1. Словник української мови в 11 томах

перепроваджувати

ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Відправляти або доставляти кого-, що-небудь в інше місце, часто у чиємусь супроводі.

Фронт підійшов до Дніпра, табір не збиралися нікуди перепроваджувати (Ю. Янов., II, 1954, 28);

— Я хочу перепровадити монголів на Угри, бо, чим скорше підуть із нашого краю, тим менше тут руїни нароблять (Фр., VI, 1951, 73);

Бойовий штаб доручив йому.. допомогти Шевчукові частину гвинтівок ще до ранку перепровадити з патронного заводу на машинобудівний (Головко, II, 1957, 596).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепроваджувати — перепрова́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепроваджувати — -ую, -уєш, недок., перепровадити, -джу, -диш, док., перех. Відправляти або доставляти кого-, що-небудь в інше місце, часто у чиємусь супроводі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепроваджувати — Перепрова́джувати, -джую, -джуєш; перепрова́дити, -ва́джу, -ва́диш, -ва́дять; перепрова́дь, -ва́дьмо, -ва́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перепроваджувати — ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. Відправляти або доставляти кого-, що-небудь в інше місце, часто у чиємусь супроводі. Фронт підійшов до Дніпра, табір не збиралися нікуди перепроваджувати (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. перепроваджувати — I. ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось через водну перепону, важкопрохідне місце), ПРА́ВИТИ рідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (перев. із сл. духом — дуже швидко); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ (ведучи, супроводжуючи). — Док. Словник синонімів української мови