перепрошуючий

ПЕРЕПРО́ШУЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до перепро́шувати¹.

2. у знач. прикм. Який виражає вибачення (про голос, інтонацію і т. ін.).

— Я не хочу, щоб над вами хто глумився, — відповіла вона м’яким, перепрошуючим голосом (Коб., І, 1956, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепрошуючий — ПЕРЕПРО́ШУЮЧИЙ, а, е. Який виражає вибачення (про голос, інтонацію і т. ін.). – Я не хочу, щоб над вами хто глумився, – відповіла вона м'яким, перепрошуючим голосом (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах