перепуджений

ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепу́дити.

2. у знач. прикм. Який перелякався, перепудився.

— Се був він, Сава! — кликнула одна молода жінка перепуджена (Коб., II, 1956, 202);

Земля тряслася. Вибухи схоплювалися все ближче. Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (Гончар, III, 1959, 86).

3. у знач. прикм. Який виражає переляк.

Гриць увійшов до кімнати, поцілував панотця в руку і став оглядати перепудженими очима портрет Снігурського (Март., Тв., 1954, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепуджений — Перепу́джений: — переляканий [51,V] — переляканий, застрашений [IV] — переляканий [ ] Словник з творів Івана Франка
  2. перепуджений — перепу́джений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. перепуджений — див. зляканий Словник синонімів Вусика
  4. перепуджений — -а, -е, діал. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перепудити. 2》 у знач. прикм. Який перелякався, перепудився. 3》 у знач. прикм. Який виражає переляк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перепуджений — ПЕРЕПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. 1. Дієпр. пас. до перепу́дити. А як мужик рипне хатніми дверми, то вони покидають зерно і, перепуджені, злітають під небо (В. Стефаник). 2. у знач. прикм. Який перелякався, перепудився. – Се був він, Сава!... Словник української мови у 20 томах
  6. перепуджений — ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови