переражаючий
ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, діал. Несамовитий (про крик, голос і т. ін.).
Ще мала я той страшний переражаючий окрик надто виразно в ухах (Коб., ІІ, 1956, 301);
// Жахливий.
Винявши [вийнявши] з-за пояса виострений [вигострений] ніж, з цілої сили пхнув [Довбущук] Петрієві в грудь.. А Петрій під час тої переражаючої сцени був спокійний (Фр , VIII, 1952, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переражаючий — Жахливий, дикий, проразливий [IV] Словник з творів Івана Франка
- переражаючий — -а, -е, діал. Несамовитий (про крик, голос і т. ін.). || Жахливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переражаючий — ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, діал. Несамовитий (про крик, голос і т. ін.). Ще мала я той страшний переражаючий окрик надто виразно в ухах (О. Кобилянська); // Жахливий. Словник української мови у 20 томах