1. Словник української мови в 11 томах

переривник

ПЕРЕРИ́ВНИК, а, ч. Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі.

Передній кінець валика насоса з’єднано муфтою з валом переривника (Зерн. комбайни, 1957, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переривник — перери́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. переривник — -а, ч., тех. Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переривник — ПЕРЕРИ́ВНИК, а, ч. Пристрій для періодичного переривання струму в електричному колі або потоку рідини чи газу в трубопроводі. Передній кінець валика насоса з'єднано муфтою з валом переривника (з наук. літ.); Автоматичний переривник. Словник української мови у 20 томах