1. Словник української мови в 11 томах

переритий

ПЕРЕРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перери́ти.

Вся вулиця перерита свіжими вирвами, на дні яких ще сивіє встояний дим (Гончар, III, 1959, 377);

// перери́то, безос. присудк. сл.

Тут на кожній версті.. Що землі перерито, Що лісів полягло (Мал., Серце.., 1959, 165);

Як часом навідається [Варка] до своєї хати.. та побачить, що в шафах усе перерито й у скрині перем’ято, то вже й догадується, що дочки були вдома (Кучер, Голод, 1961, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переритий — перери́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. переритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перерити. || перерито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переритий — ПЕРЕРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перери́ти. Вся вулиця перерита свіжими вирвами, на дні яких ще сивіє встояний дим (О. Гончар); // перери́то, безос. пред. Тут на кожній версті .. Що землі перерито, Що лісів полягло (А. Словник української мови у 20 томах