1. Словник української мови в 11 томах

пересвідчення

ПЕРЕСВІ́ДЧЕННЯ, я, с., заст. Переконання.

Загинув, батькові услід, Його коханий, певний рід, — За пересвідчення лягли Сини так славно, як жили (Граб., І, 1959, 400);

Мати тверде пересвідчення.

◊ Набра́ти (набра́тись) пересві́дчення — переконатися, упевнитися в чому-небудь.

Страх хотілося їй з ким побалакати про Михася, набратись пересвідчення, що її намір добрий (Мак., Вибр., 1954, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересвідчення — пересві́дчення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пересвідчення — -я, с., заст. Переконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пересвідчення — Пересві́дчення, -ння; -сві́дчення, -чень, -ченням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пересвідчення — ПЕРЕСВІ́ДЧЕННЯ, я, с., заст. Переконання. Загинув, батькові услід, Його коханий, певний рід, – За пересвідчення лягли Сини так славно, як жили (П. Грабовський); Мати тверде пересвідчення. Словник української мови у 20 томах
  5. пересвідчення — ПЕРЕКОНА́ННЯ (усталений погляд на щось), ПРИ́НЦИП, ПЕРЕСВІ́ДЧЕННЯ заст.; ІДЕ́Я (основний принцип світогляду). Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний... Словник синонімів української мови
  6. пересвідчення — Пересвідчення, -ня с. Убѣжденіе, пріобрѣтенное путемъ опыта. Я, бач, задумав писати дещо своє... а тим часом складаю собі свої пересвідчення. Левиц. Пов. 89. Словник української мови Грінченка