пересип
ПЕРЕ́СИП¹, у, ч. і діал. і, ж. Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера.
Відокремлений від Азовського моря вузьким пересипом, Молочний лиман — один з найбільших у південно-східній частині УРСР (Геол. Укр., 1959, 313);
Те озеро було колись затокою моря; морська хвиля насипала вузьку пересип і неначе греблею одділила здорове, на верстов двадцять, озеро од моря та од лимана (Н.-Лев., II, 1956, 225).
ПЕРЕ́СИП², у, ч., розм. Стан за знач. пересипля́ти, переспа́ти 3.
На порозі появилась Галя. Трохи з пересипу лице її горіло краскою (Мирний, IV, 1955, 145).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пересип — пере́сип 1 іменник чоловічого роду вал діал. пере́сип 2 іменник чоловічого роду пересипання розм. Орфографічний словник української мови
- пересип — див. КОСА; переспа. Словник синонімів Караванського
- пересип — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- пересип — I -у, ч. Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера. II -у, ч., розм. Стан за знач. пересипляти, переспати 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пересип — Пере́сип, -пу; -сипи, -пів (ч. р.) і пере́спа, -пи; -ре́спи, -ре́сп (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пересип — ПЕРЕ́СИП¹, ПЕРЕ́СПА у, ч. і ж., діал. Природний вал із піску або гальки, який відокремлює затоку від відкритої частини моря чи озера. Словник української мови у 20 томах
- пересип — ПЕРЕШИ́ЙОК (вузька смуга суші, що сполучає два материки або материк і півострів), ПЕРЕ́СИП, ПЕРЕ́СИПОК діал. (природний вал з піску або гальки, який відокремлює затоку від моря чи озера). Словник синонімів української мови
- пересип — Пере́сип, -пу м. = переспа. Словник української мови Грінченка