1. Словник української мови в 11 томах

перестановка

ПЕРЕСТАНО́ВКА, и, ж.

1. рідко. Дія за знач. перестановля́ти, перестанови́ти.

З метою рівномірного зносу шин заводською інструкцією передбачається їх перестановка на колесах (Автомоб., 1957, 190);

Василь Григорович не захоплювався перестановками, але він дбайливо добирав керівників виробничих ділянок (Хлібороб Укр., 9, 1963, 11);

Її життя нагадувало розклад шкільних годин. Найнезначніші варіації, перестановка одних і тих самих уроків (Загреб., День.., 1964, 300).

2. мат. Сполучення однакових елементів, що відрізняються один від одного порядком.

Якщо розміщення з т елементів узято по т (і, значить, різняться вони тільки порядком елементів), то такі розміщення називають перестановками (Алг., II, 1957, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перестановка — перестано́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перестановка — -и, ж. 1》 Зміна розстановки, розміщення чого-небудь. || Зміна порядку розташування кого-, чого-небудь, заміна одного іншим. 2》 Нове розташування, розміщення речей, предметів тощо. 3》 мат. Розміщення (елементів) в якому-небудь порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перестановка — ПЕРЕСТАНО́ВКА, и, ж. мат. Сполучення однакових елементів, що відрізняються один від одного порядком. Якщо розміщення з т елементів узято по т (і, значить, різняться вони тільки порядком елементів), то такі розміщення називають перестановками (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах