перестарілий
ПЕРЕСТА́РІЛИЙ, а, е.
1. Дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь.
На уста напрошувалися слова, що переконали б камінь, не то що цю живу, хоч і занадто перестарілу людину (Ле, Наливайко, 1957, 121).
2. Який став через старість, давність непридатним для користування (зношений, трухлий і т. ін.).
Треба було хатчину наново пошити; через перестарілу солому, що майже зовсім загнила, протікає добре дощ (Коб., III, 1956, 534).
3. перен. Який не відповідає духові часу; застарілий.
— Загарбавшись між свої чотири стіни, не завдають вони [жінки] собі навіть стільки праці, щоби дещо путнього прочитати, щоби хоч тим часом сею дорогою очиститись з перестарілих, дурних, просто смішних пересудів (Коб., І, 1956, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перестарілий — переста́рілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перестарілий — див. старий Словник синонімів Вусика
- перестарілий — -а, -е. 1》 Дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь. 2》 Який став через старість, давність непридатним для користування (зношений, трухлий і т. ін.). 3》 перен. Який не відповідає духові часу; застарілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перестарілий — Застарілий, задавнений пережилий Словник чужослів Павло Штепа
- перестарілий — ПЕРЕСТА́РІЛИЙ, а, е. 1. Дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь. На уста напрошувалися слова, що переконали б камінь, не то що цю живу, хоч і занадто перестарілу людину (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- перестарілий — ЗАСТАРІ́ЛИЙ (який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам), НЕСУЧА́СНИЙ, АНАХРОНІ́ЧНИЙ, ПАТРІАРХА́ЛЬНИЙ підсил., ДОІСТОРИ́ЧНИЙ підсил. ірон., ДОПОТО́ПНИЙ підсил. ірон.; АРХАЇ́ЧНИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ (ВІДЖИ́ТИЙ), ПЕРЕСТА́РІЛИЙ (перев. Словник синонімів української мови