перестигати
ПЕРЕСТИГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. перести́г, ла, ло; док. Ставати надміру стиглим або псуватися від надмірної стиглості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрівати.
Насіння вибирають не відразу, а чекають, поки плоди почнуть перестигати (Юним мічур.., 1955, 53);
Саме жали ячмінь, а він уже перестиг — сиплеться, тільки й можна по росі ранками жати (Головко, II, 1957, 422);
// перен., розм., ірон. Перейти межу зрілого віку.
[Кукса:] А вже, звісно, коли це зіллє [зілля — дівчата] пристигло, то швидш випихай його з двору, бо як перестигне, то ніхто й не поквапиться… (Кроп., І, 1958, 176).
ПЕРЕСТИГА́ТИ², а́є, недок., ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, не; мин. ч. перести́г, ла, ло; док. Ставати дуже холодним; вихолоджуватися, застигати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перестигати — перестига́ти 1 дієслово недоконаного виду перезрівати перестига́ти 2 дієслово недоконаного виду вихолоджуватися, застигати Орфографічний словник української мови
- перестигати — I -аю, -аєш, недок., перестигнути, -ну, -неш; мин. ч. перестиг, -ла, -ло і перестигнув, -игнула, -игнуло; док. Ставати надміру стиглим або псуватися від надмірної стиглості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрівати. || перен., розм., ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перестигати — ПЕРЕСТИГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. перести́г, ла, ло; док. Ставати надміру стиглим або псуватися від надмірної стиглості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрівати. Словник української мови у 20 томах
- перестигати — ПЕРЕЗРІ́ТИ (стати надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ПЕРЕСПІ́ТИ (про плоди, злаки); ПЕРЕСТО́ЯТИ (про злаки, траву на корені). — Недок.: перезріва́ти, перестига́ти, переспіва́ти, пересто́ювати. Словник синонімів української мови