перестояний
ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий.
Мати.. підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю (Стельмах, II, 1962, 173);
// Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.).
Страви були, звичайно, перестояні, коли чоловіки надумалися, що їх чекають у полковниковій горниці дружини (Ю. Янов., Мир, 1956, 297).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перестояний — пересто́яний прикметник Орфографічний словник української мови
- перестояний — -а, -е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. || Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- перестояний — ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, а, е. Який від довгого стояння якісно змінився, зіпсувався (про злаки, траву і т. ін.); перезрілий. Мати .. підтинає серпом крихку, перестояну пшеницю (М. Стельмах); // Несвіжий, застояний (про їжу, напої, воду і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- перестояний — ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ (який став надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ, ПЕРЕСПІ́ЛИЙ (про плоди, злаки тощо); ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, ПЕРЕСТОЯ́ЛИЙ (про злаки, траву на корені). Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (О. Словник синонімів української мови