перестій

ПЕРЕСТІ́Й, то́ю, ч.

1. Перезрівання, псування достиглих злаків, трав і т. ін.

Навіть незначний перестій посівів на пні приводить до осипання зерна (Рад. Укр., 29.IV 1946, 2).

2. Вимушена перерва у виробництві.

Почали обговорювати план. Скаржилися на перестої, на недостачу чорноробів (Коп., Вибр., 1948, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перестій — пересті́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перестій — -тою, ч. 1》 Перезрівання, псування достиглих злаків, трав і т. ін. 2》 Вимушена перерва у виробництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перестій — ПЕРЕСТІ́Й, то́ю, ч. 1. Перезрівання, псування достиглих злаків, трав і т. ін. Навіть незначний перестій посівів на пні приводить до осипання зерна (з газ.). 2. Вимушена перерва у виробництві. Почали обговорювати план. Скаржилися на перестої, на недостачу чорноробів (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах