1. Словник української мови в 11 томах

пересушений

ПЕРЕСУ́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пересуши́ти.

Почепила [відьма] їй на шию капшучок, а в тім капшучці жаб’яча задня права лапка, та з неї ж пересушене серце (Кв.-Осн., II, 1956, 205);

Стадницький не витримує колючих поглядів дядьків, примружує очі, опускає голову донизу і бачить темні, землею пересушені ноги, покалічені пальці, позбивані нігті (Стельмах, І, 1962, 628).

2. у знач. прикм. Який пересушився.

Три дні не розгинав спини Петру, все махав косою, боячись, щоб слова Маруну про пересушений колос не справдилися (Чаб., Балкан. весна, 1960, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересушений — пересу́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пересушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пересушити. 2》 у знач. прикм. Який пересушився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пересушений — ПЕРЕСУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пересуши́ти. Почепила [відьма] їй на шию капшучок, а в тім капшучці жаб'яча задня права лапка, та з неї ж пересушене серце (Г. Словник української мови у 20 томах