1. Словник української мови в 11 томах

перетинчастий

ПЕРЕТИНЧА́СТИЙ, а, е. Який має плівки-перетинки, з перетинками.

Особливий інтерес являє вивчення задніх крил напівтвердокрилих, що зберегли перетинчасту будову (Допов. АН, 1, 1961, 104);

*Образно. По токах з ранку до ночі гупали ціпи, а вітряки і день і ніч махали перетинчастими крилами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перетинчастий — перетинча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. перетинчастий — -а, -е. Який має плівки-перетинки, з перетинками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перетинчастий — ПЕРЕТИНЧА́СТИЙ, а, е. Який має плівки-перетинки, з перетинками. Особливий інтерес являє вивчення задніх крил напівтвердокрилих, що зберегли перетинчасту будову (з наук. літ.); * Образно. По токах з ранку до ночі гупали ціпи, а вітряки і день і ніч махали перетинчастими крилами (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах