1. Словник української мови в 11 томах

переховування

ПЕРЕХО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перехо́вувати і перехо́вуватися.

Панас Петрович мав точно дізнатися — знають чи ні Радивонові сусіди про переховування Архипа Товчигречки на подвір’ї в Оверка Марченка (Епік, Тв., 1958, 443);

Розробили ми також і досконалу систему переховування зошита та олівців. Найретельніша есесівська проникливість була безсилою перед цією системою, вона так і не викрила дорогих нам речей (Коз., Гарячі руки, 1960, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переховування — перехо́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. переховування — -я, с. 1》 Дія за знач. переховувати і переховуватися. 2》 Злочинна діяльність, що полягає в приховуванні злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переховування — Перехо́вування, перехова́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. переховування — ПЕРЕХО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перехо́вувати і перехо́вуватися. Панас Петрович мав точно дізнатися – знають чи ні Радивонові сусіди про переховування Архипа Товчигречки на подвір'ї в Оверка Марченка (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. переховування — переховування зберігання (ст): На довше переховування вийняти тельбухи, не мити, тільки витерти (Ліщинська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. переховування — ПЕРЕХО́ВУВАННЯ (ховання кого-небудь від переслідування; зберігання протягом короткого часу краденого майна, контрабанди тощо), ПЕРЕХО́ВИ розм., ПЕРЕХО́В розм., ПЕРЕХО́ВОК діал.; ПЕРЕДЕ́РЖУВАННЯ заст. (речей); ПРИХО́ВУВАННЯ, УКРИВА́ННЯ (людини). Словник синонімів української мови