перецілувати
ПЕРЕЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Поцілувати всіх або багатьох одного за одним, все або багато чого-небудь одне за одним.
Що божий день перебере [Маруся] горішки, що ще на весіллі, як побачились уперше, та він їй дав, перебере, перецілує та вп’ять до серця і положить (Кв.-Осн., II, 1956, 64);
Кузьма перецілував дітей, підійшов потім до дружини (Шиян, Гроза.., 1956, 248).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перецілувати — перецілува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перецілувати — -ую, -уєш, док., перех. Поцілувати всіх чи багатьох одного за одним, все чи багато чого-небудь одне за одним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перецілувати — Перецілува́ти, -цілу́ю, -цілу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перецілувати — ПЕРЕЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Поцілувати всіх або багатьох одного за одним, все або багато чого-небудь одне за одним. Що божий день перебере [Маруся] горішки, що ще на весіллі, як побачились уперше, та він їй дав, перебере... Словник української мови у 20 томах
- перецілувати — Перецілувати, -лую, -єш гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує. Грин. III. 109. Словник української мови Грінченка