перешіптування

ПЕРЕШІ́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переші́птуватися і звуки, утворювані цією дією.

Руфін мовчки стискає руки, ламлючи пальці. В громаді зітхання, сльози, тривожне перешіптування (Л. Укр., II, 1951, 465);

Танк круто повернувся і під таємниче перешіптування румунських солдатів, захоплених потужністю радянської зброї, зник так само блискавично, як і з’явився (Кач., Вибр., 1947, 118);

*Образно. За греблею, що перетинала неширокий видолок лугу, темніло громаддя старих осокорів, в його перешіптуванні з вітром, у пахощах кори і гілок уже вчувалось життя (Стельмах, Правда.., 1961, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перешіптування — переші́птування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. перешіптування — див. переклик; розмова Словник синонімів Вусика
  3. перешіптування — -я, с. Дія за знач. перешіптуватися і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перешіптування — ПЕРЕШІ́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переші́птуватися і звуки, утворювані цією дією. Руфін мовчки стискає руки, ламаючи пальці. В громаді зітхання, сльози, тривожне перешіптування (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах