1. Словник української мови в 11 томах

переїзний

ПЕРЕЇ́ЗНИЙ, а, е. Який переїздить з місця на місце; пристосований для переїздів з місця на місце.

На службі [князь-мурин] у переїзного товариства комедіянтів (Л. Укр., IV, 1954, 134);

Переїзний пункт "Союздруку".

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переїзний — переї́зний прикметник переїзни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. переїзний — -а, -е. Який переїздить із місця на місце; пристосований для переїздів із місця на місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переїзний — Переїзни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. переїзний — ПЕРЕЇ́ЗНИЙ, а, е. Який переїздить з місця на місце; пристосований для переїздів з місця на місце. На службі [князь-мурин] у переїзного товариства комедіянтів (Леся Українка); Переїзний пункт. Словник української мови у 20 томах