перифраз
ПЕРИФРА́З, а, ч., літ. Те саме, що перифра́за 1.
Для більшої художньої виразності автор [І. Манжура] зрідка звертається до широкої описової форми, яка замінює епітет, — перифраза (Рад. літ-во, 7, 1965, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перифраз — перифра́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- перифраз — -а, ч., літ. Те саме, що перифраза 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- перифраз — ПЕРИФРА́З, а, ч., літ. Те саме, що перифра́за 1. Для більшої художньої виразності автор [І. Манжура] зрідка звертається до широкої описової форми, яка замінює епітет, – перифраза (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- перифраз — перифра́з, перифра́за (грец. περίφρασις – описовий вираз) описовий зворот мови, в поезії – стилістичний прийом, коли власне ім’я, предмет чи явище називають не прямо, а через їхні характерні риси та ознаки (напр., «чорне золото» замість «кам’яне вугілля»). Словник іншомовних слів Мельничука