перловий

ПЕРЛО́ВИЙ¹, а, е.

1. Прикм. до пе́рли, пе́рла.

Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Вовчок, І, 1955, 81);

// Зробл. з перлів.

Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: у сріблястій, прозорій, пишно вигаптуваній ..одежі,.. на шиї .. перлове намисто (Л. Укр., III, 1952, 177);

З-під багряного серпанку, з-під перлового вінця Поглядає сумно діва і вітає молодця (Бажан, II, 1947, 109);

// Власт. перлам, такий, як у перлів.

Се був маленький болотяний пташок.. Пір’я на нім було попелясто-сіре з легеньким перловим полиском (Фр., III, 1950, 251);

// Схожий на перли, подібний до перлів.

[Павло:] Що ж то за устоньки солодкі, що ж то за зубоньки перлові!.. (Кроп., II, 1958, 362);

Молоді, шляхетні почуття Бриніли в кожному Тадеушевім слові — І сльози бризнули з очей йому перлові (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 295).

Перло́ва ско́йка див. ско́йка.

2. Який своїм сріблясто-сірим забарвленням і блиском нагадує перли.

Твої очі мов криниця Чиста на перловім дні (Фр., XI, 1952, 11);

Перлове небо прибрало землю у сірі тони (Коцюб., II, 1955, 427).

ПЕРЛО́ВИЙ², а, е.

1. Зробл. із зерен ячменю (про крупу).

Зерно ячменю є.. незамінною сировиною у пивоварній і солодовій промисловості. Крім того, з нього виготовляють перлові і ячні крупи (Колг. енц., II, 1956, 789);

Ті кури, що крупу їм давано перлову, Під руку месницьку попалися Сакову (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 256).

2. Пригот. з такої крупи.

Кожному обмірялося по черпакові перлової каші, яку бійці охрестили «шрапнеллю» (Тют., Вир, 1964, 340);

Дід Максим казав правду — я почав помітно від’їдатися на перловому супі (Збан., Єдина, 1959, 352).