перчений
ПЕ́РЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перчи́ти.
2. у знач. прикм. Приправлений перцем.
Перчений борщ; Перчена страва; Обід скінчився; свахи заспівали: ..Ой що ж нам були за вжитки? Були наїдки й напитки.. Ой то нам були печені, ой то нам були перчені (Фр., VIII, 1952, 68);
Пригасаючи на стежці лісовій, Ще довго лився спів, як перчений напій (Рильський, Поеми, 1957, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перчений — пе́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перчений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перчити. 2》 у знач. прикм. Приправлений перцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перчений — ПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перчи́ти. Ліві і праві опоненти послуговуються єдиною зброєю – словом. Дуже часто ці слова і солоні, і перчені, і гострі (з газ.). 2. у знач. прикм. Приправлений перцем. Словник української мови у 20 томах
- перчений — перче́ний перчений (м, ср, ст) ◊ перче́ні дотепи вульгарні, непристойні жарти (ср, ст)|| = масні жарти ◊ перче́ні жа́рти = перче́ні дотепи Лексикон львівський: поважно і на жарт