1. Словник української мови в 11 томах

першочергово

ПЕРШОЧЕРГО́ВО. Присл. до першочерго́вий.

Місто зайняли денікінці і негайно оголосили мобілізацію. Я — студент — підлягав мобілізації першочергово (Смолич, Театр.., 1940, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. першочергово — першочерго́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. першочергово — див. насамперед; спочатку Словник синонімів Вусика
  3. першочергово — Присл. до першочерговий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. першочергово — ПЕРШОЧЕРГО́ВО. Присл. до першочерго́вий. Місто зайняли денікінці і негайно оголосили мобілізацію. Я – студент – підлягав мобілізації першочергово (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах