1. Словник української мови в 11 томах

песиголовець

ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬ, вця, ч.

1. заст. Казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп.

Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше ніж у вола, і то серед лоба (Сл. Гр.);

На другий день голосила по селу чутка, що прошлої [минулої] ночі якісь страшидла, в білих сорочках, у чорних бородах, з косами, як крючками, з одним оком у лобі, як у песиголовців, убрались до голови в хатину (Мирний, II, 1954, 189).

2. зневажл., лайл. Про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу; недолюдок, виродок.

Часом стара бабуся, сидячи в запічку та прядучи грубу вовну, почне розповідати дрібним унукам про давню давнину, про напади монголів-песиголовців (Фр., VI, 1951, 8);

[Пріська:] Бач, який песиголовець, чим хотів матір напоїти! Може, хотів якомога швидше на той світ спровадити? (Вас., III, 1960, 87);

Його боялись, перед ним запобігали, з ним шукали знайомства, його ж і кляли, як останнього песиголовця (Добр., Ол. солдатики, 1961, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. песиголовець — песи́головець іменник чоловічого роду, істота казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп; про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу; недолюдок, виродок — лайл. Орфографічний словник української мови
  2. песиголовець — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. песиголовець — -вця, ч. 1》 заст. Казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп. 2》 зневажл., лайл. Про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу; недолюдок, виродок. 3》 Перевертень, вовкулак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. песиголовець — Песи́головець, -ловця; -ловці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. песиголовець — ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬ, вця, ч. 1. заст. Казкова людиноподібна істота з одним оком у лобі, що поїдає людей; циклоп. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців. Словник української мови у 20 томах
  6. песиголовець — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  7. песиголовець — Песиголовець, -вця м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. Словник української мови Грінченка