1. Словник української мови в 11 томах

пестіння

ПЕ́СТІ́ННЯ, я, с., діал. Пещення.

Мати почала його вговоряти.., а де слів не вистачало, то вона.. пестінням наділяла (Вовчок, І, 1955, 348).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пестіння — пе́сті́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пестіння — -я, с., діал. Пещення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пестіння — Песті́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пестіння — ПЕ́СТІ́ННЯ, я, с., діал. Пещення. Мати почала його вговоряти.., а де слів не вистачало, то вона .. пестінням наділяла (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. пестіння — Пе́сті́ння, -ня с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. І. 482. Словник української мови Грінченка