1. Словник української мови в 11 томах

писаршин

ПИ́САРШИН, а, е, розм., рідко. Прикм. до пи́сарша; належний писарші.

Сусана Уласівна довідалась, що до писаря приїхав в гості писаршин брат, Леонід Семенович Панасенко (Н.-Лев., IV, 1956, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писаршин — пи́саршин прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. писаршин — ПИ́САРШИН, а, е, розм., рідко. Прикм. до пи́сарша; належний писарші. Сусана Уласівна довідалась, що до писаря приїхав в гості писаршин брат, Леонід Семенович Панасенко (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах