писарювати
ПИСАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути писарем.
— Та ви добренно пишете! — здивувався становий. — Навчився, писарюючи колись у волості, — одказав Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 383);
Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Гр., І, 1963, 320);
Гергелик на посаді писаря виявився справжнім надбанням. З головою закопався він у свої справи і розвів таку канцелярію, ніби писарював не в партизанському загоні, а в якійсь мирній установі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 132).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- писарювати — писарюва́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- писарювати — див. працювати Словник синонімів Вусика
- писарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Бути писарем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- писарювати — ПИСАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути писарем. – Та ви добренно пишете! – здивувався становий. – Навчився, писарюючи колись у волості, – одказав Пищимуха (Панас Мирний); Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює... Словник української мови у 20 томах
- писарювати — Писарювати, -рюю, -єш гл. Быть писаремъ. О. 1862. VI. 96. Словник української мови Грінченка