1. Словник української мови в 11 томах

писклятко

ПИСКЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до пискля́.

Бідна жінка радо йшла в мамки, хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклятко, але що було робити (Кобр., Вибр., 1954, 86);

Високий, худорлявий, небритий, з гострими рисами обличчя, довгою шиєю і гострим вигнутим кадиком, Романик нагадував Олі неопірене хижацьке писклятко (Вільде, Сестри.., 1958, 465).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писклятко — пискля́тко 1 іменник середнього роду, істота про дитину пискля́тко 2 іменник середнього роду, істота про пташеня Орфографічний словник української мови
  2. писклятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. писклятко — -а, с. Зменш.-пестл. до пискля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. писклятко — ПИСКЛЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до пискля́. Бідна жінка радо йшла в мамки, хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклятко, але що було робити (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. писклятко — Пискля́, -ля́ти с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. ум. писклятко. Словник української мови Грінченка