1. Словник української мови в 11 томах

пискотіти

ПИСКОТІ́ТИ, очу́, о́чеш, недок. Те саме, що пища́ти 1, 2.

В старому вітряку пискотіли й шаруділи миші (Донч., IV, 1957, 208);

— Випливайте наверх, бідні душі! — крикнув Русин, але душі не випливали, тілько все пискотіли (Фр., II, 1950, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пискотіти — пискоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пискотіти — -очу, -очеш, недок. Те саме, що пищати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пискотіти — ПИСКОТІ́ТИ, очу́, о́чеш, недок., розм. Те саме, що пища́ти 1, 2. В старому вітряку пискотіли й шаруділи миші (О. Донченко); – Випливайте наверх, бідні душі! – крикнув Русин, але душі не випливали, тілько все пискотіли (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. пискотіти — ПИЩАТИ (видавати тонкі різкі звуки), ПИ́СКАТИ, ПИСКОТІ́ТИ, ПІ́КАТИ розм.; ЦЯ́ПАТИ розм., ЦІ́ПКАТИ розм., ЦЯПОТІ́ТИ діал. (перев. про курчат та деяких пташок). — Док.: пи́снути, пи́скнути, пі́кнути, ця́пнути. У торішній траві пищали й вовтузилися миші (З. Словник синонімів української мови