1. Словник української мови в 11 томах

пискучий

ПИСКУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що пискли́вий.

Оникій говорив тоненьким крикливим голосом, неначе пищав якийсь скрипучий жучок або якась пискуча комаха (Н.-Лев., І, 1956, 199);

Багато якоїсь тихої радості набралося у невеличкому серці дитини,.. щастя гойдало його, і зливала вона ту радість і те щастя своїм пискучим голосочком (Мирний, І, 1954, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пискучий — писку́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пискучий — -а, -е. Те саме, що пискливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пискучий — ПИСКУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що пискли́вий. Оникій говорив тоненьким крикливим голосом, неначе пищав якийсь скрипучий жучок або якась пискуча комаха (І. Нечуй-Левицький); Багато якоїсь тихої радості набралося у невеличкому серці дитини, .. Словник української мови у 20 томах