питливий
ПИТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Допитливий.
Батько подивився на дочку довгим питливим поглядом (Н.-Лев., IV, 1955, 182);
Вона [партія] — в нових морів розливах, В народів дружбі віковій, Вона — в очах дітей питливих При карті всесвіту новій (Рильський, III, 1961, 138).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- питливий — питли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- питливий — -а, -е, рідко. Допитливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- питливий — ПИТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Допитливий. Батько подивився на дочку довгим питливим поглядом (І. Нечуй-Левицький); Свідком будь. Питливим свідком. Усе вбери в себе (В. Стус). Словник української мови у 20 томах