пихато

ПИХА́ТО. Присл. до пиха́тий.

Кандиба пихато перебив: — Яка там майстерня — ательє, салон! (Дмит., Розлука, 1957, 141);

Дівчина давно звернула увагу на Ваню Дорощука, на те, як він пихато розмовляє з товаришами (Донч., IV, 1957, 321);

На воротях [концтабору], пихато надувшись, стояли два поліцаї (Збан., Єдина, 1959, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пихато — пиха́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пихато — Присл. до пихатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пихато — ПИХА́ТО. Присл. до пиха́тий. Кандиба пихато перебив: – Яка там майстерня – ательє, салон! (Л. Дмитерко); Дівчина давно звернула увагу на Ваню Дорощука, на те, як він пихато розмовляє з товаришами (О. Донченко); На воротях [концтабору], пихато надувшись, стояли два поліцаї (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах