пихато
ПИХА́ТО. Присл. до пиха́тий.
Кандиба пихато перебив: — Яка там майстерня — ательє, салон! (Дмит., Розлука, 1957, 141);
Дівчина давно звернула увагу на Ваню Дорощука, на те, як він пихато розмовляє з товаришами (Донч., IV, 1957, 321);
На воротях [концтабору], пихато надувшись, стояли два поліцаї (Збан., Єдина, 1959, 289).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пихато — пиха́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пихато — Присл. до пихатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пихато — ПИХА́ТО. Присл. до пиха́тий. Кандиба пихато перебив: – Яка там майстерня – ательє, салон! (Л. Дмитерко); Дівчина давно звернула увагу на Ваню Дорощука, на те, як він пихато розмовляє з товаришами (О. Донченко); На воротях [концтабору], пихато надувшись, стояли два поліцаї (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах