1. Словник української мови в 11 томах

пихкотіти

ПИХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до пи́хкати 2, 3.

Садівник довго розпалював свою люльку, пихкотів нею (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 27);

Маленький катер пихкотів і збурював воду (Собко, Шлях.., 1948, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пихкотіти — пихкоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пихкотіти — див. палити Словник синонімів Вусика
  3. пихкотіти — -очу, -отиш, недок. Підсил. до пихкати 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пихкотіти — ПИХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до пи́хкати 2, 3. Садівник довго розпалював свою люльку, пихкотів нею (М. Чабанівський); Маленький катер пихкотів і збурював воду (В. Собко); Володька вже бачить не сніг, а густі пшениці, .. Словник української мови у 20 томах
  5. пихкотіти — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док. Словник синонімів української мови