1. Словник української мови в 11 томах

пишність

ПИ́ШНІСТЬ, ності, ж.

1. Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін.

— Сину мій! дитя моє кохане! погуляв би ти в світі, полюбував красу і пишність світову (Вовчок, І, 1955, 27);

// Надмірність у багатстві, оздобах, красі, вигодах і т. ін.; розкіш.

Окреме приміщення на одному з столичних вокзалів. Невелика, оздоблена з солідною пишністю зала (Коч., II, 1956, 41);

// Розмаїтість у барвах, забарвленні; багатобарвність, барвистість.

Життя було там, в лісах, на полях, на луках. Там воно розливалося в усій своїй осінній пишності (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 167);

// Бурхливість, багатогранність розвитку, розквіт чого-небудь.

З нечуваною пишністю розцвітають література, мистецтво, наука в таких країнах давньої й великої культури, як Вірменія та Грузія (Рильський, III, 1956, 381).

2. Властивість за знач. пи́шний 2-10.

Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця.. надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Баш, Надія, 1960, 210);

Поважна, сувора велич її [пісні] пахла історією.., пишності її ніяк не можна змалювати (Ю. Янов., І, 1958, 205);

Карл Маркс у «Капіталі» глузує з пишності і широкомовності буржуазно-демократичної великої хартії вольностей і прав людини.. (Ленін, 39, 1973, 21);

— Мати-вітчизно! — мимоволі вирвалося у нього, по-юнацькому дзвінко й урочисто. І навіть для Козакова, який не терпів ніякої урочистої пишності, ці слова прозвучали переконливо і щиро (Гончар, III, 1959, 12);

Характерно, що в зображенні селянина письменникові [О. Гончару] лишились цілковито чужими.. всякі тенденції до замилування старожитньою патріархальністю і етнографічною пишністю (Про багатство л-ри, 1959, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пишність — пи́шність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пишність — див. багатство; величність; краса Словник синонімів Вусика
  3. пишність — [пишн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. пишність — -ності, ж. 1》 Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін. || Надмірність у багатстві, оздобах, красі, вигодах і т. ін.; розкіш. || Розмаїтість у барвах, забарвленні; багатобарвність, барвистість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пишність — ПИ́ШНІСТЬ, ності, ж. 1. Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін. – Сину мій! дитя моє кохане! погуляв би ти в світі, полюбував красу і пишність світову (Марко Вовчок); // Надмірність у багатстві, оздобах, красі, вигодах і... Словник української мови у 20 томах
  6. пишність — БАГА́ТСТВО (велика кількість, різноманітність чого-небудь); ЩЕ́ДРІСТЬ підсил., ЩЕДРО́ТА підсил., ЩЕДРО́ТИ мн., підсил. (звичайно про землю, природу та її явища); ПИ́ШНІСТЬ, ПИШНО́ТА (звичайно про розмаїтість барв, забарвлення). Словник синонімів української мови
  7. пишність — Пишність, -ности ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали. АД. І. 193. Словник української мови Грінченка