плав

ПЛАВ, у, ч.

1. Дія за знач. пла́вати 1, 2.

Ти пливеш на той бік з ними [дітьми] Їхнім плавом легкоплавним, Мов пригадуєш дитинство, Що колись отут цвіло (Вирган, Квіт. береги, 1950, 166);

Еол молебнем вдовольнився І вітрів зараз одвернув, Троянський плав перемінився (Котл., І, 1952, 163).

◊ На плаву́ — в стані плавання, на воді.

Промигнув човен кулеметників, ведучи вогонь на плаву (Гончар, III, 1959, 352);

Завдяки самовідданості матроса Володимира Бучного наш корабель лишився на плаву (Ткач, Моряки, 1948, 125).

2. Те саме, що поті́к 1, 2.

Як дівочий сон чарівний, як сріблисті блиски зір, Ніагари мчить плав рівний крізь зелений первобір [праліс] (У. Кравч., Вибр., 1958, 131);

Серед того невпинного людського плаву геть одсторонь собі походжали наїжджі пани невеличкими гуртами (Мирний, III, 1954, 258);

*У порівн. Як плав пливе — військо йде (Номис, 1864, № 7679);

По улицях — наче плав пливе! — кишить по їх народу всякого (Мирний, III, 1954, 158);

Народ.. звідусюди мов плав пливе (П. Куліш, Вибр., 1969, 165).

◊ Пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути, іти́ і т. ін.):

а) іти, рухатися натовпом, безперервним потоком.

Широкі вулиці великого міста, що раніш по них плавом плив усякий люд, тепер спорожніли (Вас., Вибр., 1954, 227);

Навпростець дорослі, діти Плавом линуть звідусіль (Воскр., Цілком.., 1947, 27);

б) безперервно прибувати, надходити у великій кількості.

Що то перебувало і старостів по закону, і так людей.., щобто висватати Галочку. Щодня було плавом пливуть (Кв.-Осн., II, 1956, 313);

Багатство садів, безмежного поля, лісів плавом пливло до княжих.. сусіків (Скл., Святослав, 1959, 189).

3. Сміття, різні предмети, що пливуть по річці суцільним потоком (звичайно під час повені).

Я пливу за водою.. І плав пливе. Пропливають лози, верби, в’язи, тополі у воді (Довж., Зач. Десна, 1957, 476);

*У порівн. Злилось як плав (Сл. Гр.).

4. Невеликі мулувато-торф’янисті плавучі утворення з коренів і стебел очерету, рогозу, вкриті рослинами.

Кругом обняла його [хутір] річка з зеленими плавами, лозами й очеретами (П. Куліш, Вибр., 1969, 49);

Плави постійно або періодично плавають, вони відокремлені від берегів або з’єднані з ними (Бот. ж., X, 3, 1953, 34).

5. Ділянка трясовини, де під шаром рослинності є вода.

Вночі через болото переходила [Оленка], в плаву провалилася (Горд., Діти.., 1937, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плав — плав іменник чоловічого роду переважно в складі фразеологізму Орфографічний словник української мови
  2. плав — див. болото Словник синонімів Вусика
  3. плав — -у, ч. 1》 Дія за знач. плавати 1), 2). На плаву. 2》 Те саме, що потік 1), 2). Плавом пливти. 3》 Сміття, різні предмети, що пливуть по річці суцільним потоком (звичайно під час повені). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плав — ПЛАВ, у, ч. 1. Дія за знач. пла́вати 1, 2. Ти пливеш на той бік з ними [дітьми] Їхнім плавом легкоплавним, Мов пригадуєш дитинство, Що колись отут цвіло (І. Вирган); Еол молебнем вдовольнився І вітрів зараз одвернув, Троянський плав перемінився (І. Словник української мови у 20 томах
  5. плав — ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод). Словник синонімів української мови
  6. плав — Плав, -ву м. 1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Поп. 258. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. О. 1861. VIII. 93. 2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. О. 1861. VIII. 26. Мнж. Словник української мови Грінченка