плавко
ПЛА́ВКО.
1. Присл. до плавки́й 2.
Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює — безгучно, тихо, плавко, мірно (Л. Укр., III, 1952, 463);
Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко (Сам., II, 1958, 366);
Тоня.. обсихає, підставивши сонцю свої.. плавко стікаючі плечі (Гончар, Тронка, 1963, 233).
2. присл. Без затримки; вільно.
Довбня плавко, без запинки рішив одну задачу, потім другу, третю (Мирний, IV, 1955,112).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плавко — пла́вко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- плавко — 1》 Присл. до плавкий 2). 2》 присл. Без затримки; вільно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плавко — ПЛА́ВКО. 1. Присл. до плавки́й 2. Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює – безгучно, тихо, плавко, мірно (Леся Українка); Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок... Словник української мови у 20 томах
- плавко — Плавко нар. Плавно, безъ задержекъ. Більш укиньте масла в кашу, то вона плавкіш ітиме горлом. Лебед. у. Словник української мови Грінченка