плазма

ПЛА́ЗМА, и, ж.

1. Рідка частина крові.

Кров — це один з видів сполучної тканини. Вона складається з рідкої неклітинної речовини — плазми, яка має жовтувате забарвлення (Анат. і фізіол. люд., 1957, 47).

2. заст. Протоплазма.

Дія ростових речовин виявляється комплексно — вони беруть участь у багатьох процесах, властивих живій плазмі рослин (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 117);

Всі мікроорганізми мають білкову плазму (Наука.., 11, 1965, 29).

3. Речовина в дуже іонізованому стані.

Плазма — це суміш відокремлених електронів і «оголених» ядер, що безладно рухаються. Саме з плазми і складаються зорі та Сонце, саме тут і відбуваються інтенсивні термоядерні реакції (Наука.., 11, 1961, 32);

— Всесвіт великий і різноманітний: одні тіла перебувають в стані плазми, другі в стані закаменілості (Гончар, Тронка, 1963, 114);

Міжпланетна плазма; Теорія плазми.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плазма — пла́зма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плазма — -и, ж. 1》 Рідка частина крові. 2》 заст. Протоплазма. 3》 Речовина в іонізованому стані, при якому атоми речовини розкладаються на окремі елементарні частинки; стан іонізованої речовини. 4》 Четвертий агрегатний стан речовини. Міжпланетна плазма. Низькотемпературна плазма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плазма — (анатом.) сировать, див. протоплазма Словник чужослів Павло Штепа
  4. плазма — Пла́зма, -ми, -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плазма — ПЛА́ЗМА, и, ж. 1. Рідка частина крові. Кров – це один з видів сполучної тканини. Вона складається з рідкої неклітинної речовини – плазми, яка має жовтувате забарвлення (з навч. літ.). 2. заст. Протоплазма. Словник української мови у 20 томах
  6. плазма — пла́зма (від грец. πλάσμα – виліплене, створене) 1. Рідка частина крові. 2. Неправильна назва протоплазми. 3. Газоподібне середовище, де концентрації позитивних і негативних іонів практично однакові... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. плазма — Сильно іонізований газ, в якому число електронів дорівнює числу іонів; 2 різновиди: низькотемпературна — темп. у кількадесят тис. градусів (утворюється, ск., в електричній дузі) і високотемпературна — темп. до кількасот млн. градусів (утворюється у зорях). Універсальний словник-енциклопедія