плакувальник

ПЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається плакуванням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плакувальник — плакува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плакувальник — -а, ч., спец. Той, хто займається плакуванням (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плакувальник — ПЛАКУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається плакуванням. Словник української мови у 20 томах