1. Словник української мови в 11 томах

планувальник

ПЛАНУВА́ЛЬНИК¹, а, ч. Фахівець із планування ( див. планува́ння¹); той, хто займається плануванням.

ПЛАНУВА́ЛЬНИК², а, ч. Механічне знаряддя для вирівнювання поверхні грунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.).

Перед останньою культивацією поверхню грунту вирівнюють тракторним планувальником (Колг. енц., II, 1956, 401).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. планувальник — планува́льник 1 іменник чоловічого роду, істота фахівець із планування планува́льник 2 іменник чоловічого роду знаряддя для вирівнювання ґрунту Орфографічний словник української мови
  2. планувальник — I -а, ч. 1》 Фахівець із планування (див. планування I); той, хто займається плануванням. 2》 спец. Програма, що відповідає за керування використанням сумісного ресурсу. II -а, ч. Механічне знаряддя для вирівнювання поверхні ґрунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. планувальник — ПЛАНУВА́ЛЬНИК¹, а, ч. Фахівець із планування (див. планува́ння¹); той, хто займається плануванням. ПЛАНУВА́ЛЬНИК², а, ч. Механічне знаряддя для вирівнювання поверхні ґрунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.). Словник української мови у 20 томах