1. Словник української мови в 11 томах

пластинчастодзьобий

ПЛАСТИНЧАСТОДЗЬО́БИЙ, а, е.

1. Який має рогові пластинки на краях дзьоба (для тримання здобичі).

2. у знач. ім. пластинчастодзьо́бі, бих, мн. Ряд водоплавних птахів з роговими пластинками на краях дзьоба.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластинчастодзьобий — пластинчастодзьо́бий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пластинчастодзьобий — -а, -е. Який має рогові пластинки на краях дзьоба (для тримання здобичі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пластинчастодзьобий — ПЛАСТИНЧАСТОДЗЬО́БИЙ, ПЛАСТИНЧАТОДЗЬО́БИЙ, а, е. 1. Який має рогові пластинки на краях дзьоба (для тримання здобичі). 2. у знач. ім. пластинчастодзьо́бі (пластинчатодзьо́бі), бих, мн. Ряд водоплавних птахів з роговими пластинками на краях дзьоба. Словник української мови у 20 томах