пластинчатий

ПЛАСТИ́НЧАТИЙ, а, е. Те саме, що пласти́нчастий.

Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі,.. луки, мечі й бойові сокири (Іст. СРСР, І, 1957, 13);

Крім трубчастих радіаторів, на автомобілях застосовують і пластинчаті радіатори, в яких серцевина виготовлена з пластин (Автомоб., 1957, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластинчатий — пласти́нчатий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пластинчатий — -а, -е. Те саме, що пластинчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пластинчатий — ПЛАСТИ́НЧАТИЙ див. пласти́нчастий. Словник української мови у 20 томах