пластівці
ПЛАСТІВЦІ́, і́в, мн. (одн. пластіве́ць, вця́, ч.).
1. Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м’якого.
Глибинний міцелій білих варіантів густий, осідає на стінках колби густими пластівцями (Мікр. ж., XXII, 1, 1960, 17);
// Що-небудь схоже на такі клапті.
Лапаті пластівці снігу заліплюють очі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 293).
2. Складова частина деяких назв харчових продуктів, приготовлених дробленням, розплющуванням і т. ін. яких-небудь зерен.
Кукурудзяні пластівці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пластівці — -ів, мн. (одн. пластівець, -вця, ч.). 1》 Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м'якого. || Що-небудь схоже на такі клапті. 2》 Складова частина деяких назв харчових продуктів, приготовлених дробленням, розплющуванням і т. ін. яких-небудь зерен. Кукурудзяні пластівці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пластівці — ПЛАСТІВЦІ́, і́в, мн. (одн. пластіве́ць, вця́, ч.). 1. Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м'якого. Глибинний міцелій білих варіантів густий, осідає на стінках колби густими пластівцями (з наук. літ.); // Що-небудь схоже на такі клапті. Словник української мови у 20 томах