1. Словник української мови в 11 томах

платник

ПЛАТНИ́К, а́, ч. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь.

Платник податків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. платник — платни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. платник — -а, ч. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь. Платники податків — юридичні або фізичні особи, які, відповідно до закону, зобов'язані сплачувати податки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. платник — ПЛАТНИ́К, а́, ч. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь. Платник податків. Словник української мови у 20 томах