плебейський
ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до плебе́й.
[Жірондист:] Скажи, нащо ж була тоді тюрма, коли ти сам задумав визволення? [Монтаньяр:] А як би ж я інакше міг примусить аристократа вічної ідеї прийняти з рук плебейських.. життя й рятунок? (Л. Укр., II, 1951, 177);
Плебейське повстання;
// Власт. плебеєві, плебеям.
Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея і його плебейської логіки, котра всякі духові і товариські приємності і користі міряє і цінує на ціну грошей (Фр., VII, 1951, 40);
Наймення [Лаврін Капуста] було плебейське, але дії цієї людини свідчили про міцну волю і гострий розум (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 102);
Плебейські манери.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плебейський — плебе́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- плебейський — див. ХАМСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
- плебейський — -а, -е. Прикм. до плебей. Плебейське повстання. || Власт. плебеєві, плебеям. Плебейські манери. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плебейський — Плебе́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плебейський — ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до плебе́й. [Жірондист:] Скажи, нащо ж була тоді тюрма, коли ти сам задумав визволення? [Монтаньяр:] А як би ж я інакше міг примусить аристократа вічної ідеї прийняти з рук плебейських .. життя й рятунок?... Словник української мови у 20 томах
- плебейський — ПРО́СТИ́Й (про людину — належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙ розм., ЧО́РНИЙ заст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ заст. (перев. про звичаї, життя). Словник синонімів української мови