1. Словник української мови в 11 томах

плеск

ПЛЕСК, у, ч. Те саме, що пле́скіт.

Плеск Дніпра був ніжним і невиразним (Ю. Янов., І, 1958, 103);

З тихим плеском, таємничо Плине човник (Л. Укр., IV, 1954, 160);

Юрій жбурнув волосінь. Дрібні хвильки розбіглися од плеску (Автом., Щастя.., 1959, 16);

Купаються усі у срібних бризках, як в росі.. В воді і сміх, і плеск, і шум… (Сос., II, 1958, 352);

І зал встає, і знову лунає плеск долонь (Гонч., Вибр., 1959, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плеск — плеск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плеск — див. плескіт Словник синонімів Вусика
  3. плеск — -у, ч. Те саме, що плескіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плеск — ПЛЕСК, у, ч. Те саме, що пле́скіт. Плеск Дніпра був ніжним і невиразним (Ю. Яновський); З тихим плеском, таємничо Плине човник (Леся Українка); Юрій жбурнув волосінь. Дрібні хвильки розбіглися од плеску (П. Словник української мови у 20 томах